м. Запоріжжя
м. Запоріжжя

Аналіз ґрунту: навіщо робити та як використовувати?

Високі врожаї високоякісної рослинницької продукції вимагають надходження основних поживних елементів – ті, що не вносяться в ґрунт і використовуються рослинами з повітря (вуглець, водень, кисень), макроелементів (азот, фосфор, калій), мезоелементів (кальцій, магній, сірка) та мікроелементів (бор, мідь залізо, марганець, молібден, цинк). ґрунт не тільки забезпечує середовище для росту рослин, а й є джерелом більшості основних поживних речовин, необхідних для вирощування сільськогосподарських культур. Наші ґрунтові ресурси можна порівняти з банком, в якому безперервне вилучення елементів без вкладень не може тривати нескінченно. Прикладом може бути вміст калію у ґрунтах півдня України, що за останні декілька десятиліть знизився в рази.

Що таке аналіз ґрунту?

Аналіз ґрунту – це набір показників, які включають кількість доступних поживних речовин для рослин в ґрунті, а також хімічні, фізичні та біологічні властивості ґрунту, важливі для живлення рослин та «здоров’я ґрунту». Він починається в полі з відбору зразків, продовжується в лабораторії (аналіз отриманих проб) та закінчується інтерпретацією результатів шляхом видачі рекомендацій по добривах.

Хімічний аналіз ґрунту визначає вміст основних елементів живлення рослин: азот (N), фосфор (P2O5), калій (K2O), загальна сірка (S), pH, вміст органічної речовини, карбонатів, мікроелементи, ємність катіонного обміну, обмінні основи і т.д.

Урожай використовує тільки частину доступних поживних речовин в ґрунті. Це означає, що в ґрунтовому середовищі має бути більше поживних речовин, ніж видаляється урожаєм, і її треба додати. Додана кількість варіюється в залежності від рівня, вже присутнього в ґрунті, і потреби культури в поживних речовинах. Аналіз ґрунту є відправною точкою, так як він визначає поточний рівень та здатність утримувати елементи живлення в ґрунті.

Які ж цілі аналізу ґрунту?

Перш за все, аналіз ґрунту проводиться для визначення рівня доступності поживних речовин та необхідності їх додаткового внесення для кожної культури. Окрім того, дані лабораторного аналізу ґрунту дають змогу спрогнозувати підвищення врожайності та рентабельності внесення добрив (бідні ґрунти не завжди забезпечують підвищення рівня врожаю за рахунок добрив через можливі обмежуючі фактори) та оцінити стан (надходження) кожного елемента живлення в рослину.

За вмістом поживних речовин в ґрунті, отриманого за допомогою хімічного аналізу, і вимогам культури для отримання певного врожаю легше визначити кількість необхідних добрив для отримання високого і якісного врожаю. При визначенні кількості поживних речовин слід враховувати, що в кращому випадку при оптимальних умовах з ґрунту рослини можуть засвоювати до 80% азоту, 40% фосфору, 60% калію і 40% магнію. Високоякісний аналіз ґрунту є основою планування добрив і, отже, якості всього виробничого циклу, що спрямований на отримання високоякісної продукції з запланованим рівнем врожайності.

Коли робити аналіз ґрунту?

Відбір зразків ґрунту для аналізу проводиться після збору врожаю і перед внесенням добрив при оптимальній вологості ґрунту. Слід також уникати відбору проб протягом шести-восьми тижнів після внесення вапна або добрив. Грунт не можна відбирати в улоговинах, по краю ділянки або в місцях, де мінеральні добрива розкидані нерівномірно, тому що зразок не буде репрезентативним, а отримані дані не будуть відображати реальну ситуацію.

В умовах великої теплиці інформативним буде проведення аналізу ґрунту на протязі вегетаційного періоду рослин. Це дасть змогу контролювати не тільки вміст основних елементів живлення, а й рН та ЕС, що можуть суттєво змінюватися під впливом поливів та внесення добрив. При цьому грунт слід відбирати окремо для кожної культури або для кожної схеми удобрення.

У випадку багаторічних культур (сади і виноградники) аналіз слід проводити кожні 4-5 років.

Як зрозуміти отримані результати?

Інтерпретація результатів аналізу ґрунту має вирішальне значення для розуміння того, яких поживних речовин в ґрунті недостатньо і скільки їх слід внести для задоволення потреб рослин. Після аналізу ґрунту рекомендації по родючості ґрунтуються на кількості реальних поживних речовин в ґрунті, а не на кількості будь-якого конкретного добрива або суміші. За необхідності можливо розрахувати норми внесення під запланований врожай тих добрив, що є в наявності в господарстві, або розробити систему удобрення з врахуванням оптимальних видів добрив для культури та коефіцієнтів виносу чи використання поживних елементів з ґрунту та добрив.

Кожна лабораторія, що працює за певним набором державних/міжнародних стандартів та методик має свій спосіб донесення інформації до клієнта, тому не можна порівнювати результати аналізу ґрунту, отримані в одній лабораторії, з результатами, отриманими в інший, так як методи вимірювань можуть відрізнятися. Однак не слід забувати, що в Україні діє державний стандарт, що визначає оптимальний рівень забезпечення ґрунтів країни тими чи іншими властивостями, елементами. Не можна сказати, що міжнародні чи європейські методики/стандарти є неправильними і не можуть використовуватися в Україні, але треба пам’ятати, що градації за цими методиками могли бути розроблені для інших типів/підтипів ґрунтів та для іншого набору культур. Розрахунок норм внесення добрив за такими даними може бути не коректним. Внаслідок цього рослини можуть відчувати нестачу або надлишок того чи іншого елементу. Але вибір завжди залишається за Вами.