м. Запоріжжя
м. Запоріжжя

Вплив фітопатогенів на якість посівного матеріалу

Настав час планування посіву ярих культур і перед кожним аграрієм постало питання: варто чи ні проводити фітопатологічний аналіз посівного матеріалу? Так, варто, і навіть протруєне насіння, і ось чому.

Більша половина, а саме близько 60% видів збудників фітопарзитичних захворювань поширюються через посівний матеріал. Інфікування насіння може протікати у різні етапи росту і розвитку рослини: під час вегетації; в ході збирання врожаю, а особливо, в умовах підвищеної вологості, під час обмолоту, в період зберігання. Дієвим інструментом запобіганню втрат врожаю є обробка насіння пестицидним протруйником. В наш час відсутня потреба переконувати сільгоспвиробників застосовувати протруювачі насіння, бо факт, того, що інфікування рослин краще призупинити на початку розвитку, ніж боротися з хворобою в момент набирання нею обертів є неспростовний. Частину хвороб майже неможливо контролювати на початку вегетації. А також слід звертати увагу на те, що із-за низки факторів: не дотримання та порушення сівозмін, зміни кліматичних умов, змін агроприйомів з кожним вегетаційним періодом в ґрунті накопичується все більше збудників грибних хвороб, що суттєво впливають на кількість і якість врожаїв.

На території України існують кілька видів фітопатогенів, які розповсюджуються через насіння. Найчисленніша група – сажкові хвороби. Від особливостей збудника, залежить і механізми ураження насіннєвого матеріалу. Наприклад, тверда сажка пшениці (Tilletia caries) знаходиться на поверхні зерна, і проникає в тканини  рослини -господаря в процесі проростання насінини, навідміну твердої сажки міцелій летючої сажки пшениці та ячменю (Ustilago tritici, Ustilago nuda) знаходится, в період зберігання, у зародку насінини, і з початком вегетації поширюється тканинами рослини-господаря. Летюча сажка вівса (Ustilago avenae) – проміжний тип між двома попередніми збудниками: влітку заражається поверхня насінини, а навесні – уся рослина.

Ще один вид хвороб зернових – прикореневі та кореневі гнилі. При кращому перебігу подій фузаріозні та гельмінтоспоріозні прикореневі гнилі зменшують кількість зерен у колосі. Однак якщо розвиток кореневих та прикореневих гнилей не взяти під контроль напочатку розвитку інфекції, то наслідком може суттєве зрідження, і навіть втрата сходів в цілому.

Очільником переліку фітопатогенів за втратами сходів та врожаю є сапротрофні плісняві гриби та умовно патогенні гриби родів Альтернарія (Alternaria spp) та Кладоспоріум (Cladosporium spp).

Підсумовуюче вищевикладене можна з впевненістю сказати, що аналіз насіння перед посівом сільськогосподарських культур дозволить значно зекономити час та ресурси у разі використання неякісного посівного матеріалу.

На сьогодні існує декілька методів фітопатологічної експертизи насіння. Біологічний метод фітопатологічної експертизи насіння є основним. Насіння сільськогосподарських культур пророщують в оптимальних лабораторних умовах. Разом із ростом і розвитком рослини розвиваються грибна і бактеріальна інфекції, збудниками, яких було інфіковане насіння. За зовнішніми ознаками прояву інфекції проводиться видове і кількісне визначення патогену в зразку насіння. Для детального визначення видової приналежності патогену використовується метод мікроскопії. Для виявлення патогенів в насінні польових культур (зернових 1-ї групи) застосовуються й інші методи: аналіз чистих зародків, для виявлення збудників летючої та твердої сажки і метод обмивання насіння і центрифугування суспензії спор для визначення зараженості насіння хворобами, збудники яких у вигляду спор чи міцелію перебувають на його поверхні. Дані про компоненти мікробіоти насіння, дозволяють  проаналізувати економічний поріг шкодочинності та підібрати оптимальний протруйник.

Що ж стосується уже зібраного врожаю, то за погодних умов, що склалися в період відновлення вегетації навесні 2021року і в продовж до моменту збору врожаю, в порівнянні з даними по опадам останніх років, опадів було більше, що призвело до спалаху розвитку пліснявих та умовно патогенних грибів. Наслідком розвитку вищезазначених груп грибів стало наявність на зернинах і колосі спор та міцелію від темно-оливкового до чорного кольорів, що візуально, без лабораторного дослідження, було розцінене як ураженість сажковими грибами.

Тож своєчасне звернення за комплексним аналізом як посівного матеріалу, так і вирощеної продукції може суттєво заощадити Ваші прибутки.

 

Можаровський М.А.

керівник ентофітопатологічного відділу