м. Запоріжжя
м. Запоріжжя

Агрохімічна паспортизація земель: питання – відповіді.

Що таке агрохімічна паспортизація земель? Який механізм агрохімічної паспортизації та хто її проводить – про це ми поспілкувалися зі старшим науковим співробітником відділу агрохімії імені академіка НААН Б.С. Носка Національного наукового центру «Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», к.с.-г.н. Сябрук Олесею Петрівною.

– Добрий день, Олесю Петрівно. До вас, як до співробітника відділу агрохімії, перше питання стосується завжди актуальної теми – агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. Що це за процедура, який механізм?

 – Системний моніторинг ґрунтів сільськогосподарського призначення є елементом загальнодержавного моніторингу навколишнього середовища. Відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про охорону земель» власники та землекористувачі, у тому числі орендарі, земельних ділянок зобов’язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Із метою здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів та відповідно до вимог Указу Президента України від 02.12.1995 № 1118/95 «Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення» систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються агрохімічні паспорти, у яких фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів та рівні їх забруднення. Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення включає: – агрохімічне обстеження ґрунтів; – контроль змін якісного стану ґрунтів; – агрохімічну паспортизацію земельних ділянок. Агрохімічна паспортизація орних земель здійснюється через кожні 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень – через кожні 5-10 років. Суцільне ґрунтове обстеження рекомендується проводити через кожні 20 років.

 – Скажіть будь ласка, а які установи проводять агрохімічну паспортизацію земель?

– Агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення та моніторинг ґрунтів проводять філії Державної установи «Інституту охорони ґрунтів України» у всіх областях України.

Тобто, приватні лабораторії не можуть прийняти участь у розробці відповідних документів?

– Наразі, ні. Для розробки агрохімічного паспорта варто звертатися до відповідних обласних філій державної установи «Інститут охорони ґрунтів України». Але, необхідність моніторингу показників якості ґрунту необхідний не лише для отримання агрохімпаспорту. Контроль за показниками ґрунту – це запорука родючості та отримання стабільних врожаїв. От для таких цілей більш ніж прийнятно скористатися послугами сертифікованих лабораторій, оснащених сучасним обладнанням.

Зараз перед аграрною сферою постає гостре питання кліматичних змін та необхідності адаптації сільськогосподарських рослин до них. Чи відомі Вам якісь заходи із вирішення цього питань, що проводяться на державному рівні. Як в Україні та і закордоном.

– На сьогодні у країнах Європейського Союзу розроблено широкий спектр адаптивних заходів: технологічних, політичних, експериментально-наукових, тощо. Серед проєктів ЄС, що мають державну підтримку, можна назвати: «Policy Incentives for Climate Change Mitigation Agricultural Techniques» (PICCMAT), «Adaptation and Mitigation Strategies: supporting European climate policy» (ADAM), «Projection of Economic impacts of climate change in Sectors of the European Union based on bottom-up Analysis» (PESETA). В рамках цих проєктів розроблено рекомендовані регіональні заходи адаптації, методику оцінки можливих економічних наслідків зміни клімату, створено прогнозні карти змін урожайності, тощо. Окрім того, Україна як сторона Конвенції ООН «Про боротьбу з опустелюванням» взяла на себе зобов’язання впроваджувати заходи що сприяють пом’якшенню дії чинників деградації та опустелювання, запроваджувати стійкі методи управління агроресурсами та ведення сільського господарства.

 – Наостанок, які Ваші загальні рекомендації сільгоспвиробникам (практикам) – від представника науки?

– Не гребувати засобами захисту, обов’язково проводити регулярний моніторинг показників якості ґрунту, прискіпливо відноситися до якості посівного матеріалу чи сировини, слідкувати за відповідністю сівозміні та довіряти свій майбутній врожай лише спеціалістам!

 – Дякуємо вам за цікаву розмову та надану інформацію!

Н.В. Вільна

відділ якості продукції рослинництва