м. Запоріжжя
м. Запоріжжя
Про послуги Методика відбору зразків

Засоленість ґрунту: основні поняття

Сучасна система ведення землеробства, яка передбачає інтенсифікацію всіх елементів технології вирощування сільськогосподарських культур, повинна бути зосереджена на збереженні та подальшому підвищенні родючості ґрунту. Зазвичай родючість ґрунту пов’язують з кількістю поживних речовин та вмістом гумусу. Однак не останнє місце займає загальний вміст солей у ґрунтовому розчині, процес накопичення яких називається засоленням.

Вміст водорозчинних солей у ґрунтовому розчині невеликий, але значення їх для життя рослин неможливо переоцінити. Рослини зазвичай засвоюють необхідні елементи живлення з ґрунтового розчину слабкої концентрації – 0,01-0,05 %. Ґрунти, які містять більше, ніж 0,1% розчинних солей у ґрунтовому розчині, називають засоленими. Шкідливість водорозчинних солей полягає в тому, що вони підвищують концентрацію ґрунтового розчину, в результаті чого порушується надходження води і поживних елементів у рослини. Щодо впливу на ґрунт – в довгостроковій перспективі це призводить до порушення структури ґрунту, погіршення водопроникності, при зволоженні ґрунт буде набрякати, що призведе до запливання, пригнічення ростових процесів у рослинах та діяльності ґрунтових мікроорганізмів.

Причиною засолення може бути як природний фактор засолення (близьке залягання мінералізованих підґрунтових вод або засолені материнські породи), так і антропогенні фактори, пов’язані з господарською діяльністю людини (низький рівень агротехніки, техніка поливу (в умовах сухого клімату при зрошенні культур дощуванням малими частими поливами) або зрошення непридатними для поливу водами тощо.

За ступенем засолення ґрунти класифікують на незасолені, слабко-, середньо-, сильно- та дуже сильно засолені. При слабкому ступені засолення причиною засолення може бути використання води з високим рівнем мінералізації. Поліпшення складу води або заміна джерела для зрошення дасть можливість уникнути повторного засолення. При сильному ступеню засолення виникає необхідність в проведенні меліоративних заходів, таких як гіпсування, промивки ґрунту для видалення надлишку солей з кореневмісного шару ґрунту, дренаж.

Недотримання технології вирощування або неправильно розроблена система удобрення може призвести до накопичення у ґрунті критично високої кількості шкідливих солей (карбонатів, гідрокарбонатів, сульфатів), тому у процесі вирощування різних культур необхідно контролювати рівні співвідношення катіонно-аніонного складу ґрунту.

Можна виділити декілька категорій солей, що пригнічують ріст та розвиток рослин або викликають їх загибель:

  1. Легкорозчинні токсичні солі – здатні підвищувати рН ґрунту до таких величин, що пригнічують ріст та розвиток рослин або легко дають осмотично небезпечні концентрації для рослин. До таких солей відносяться карбонат натрію (сода), сульфати натрію та магнію, хлориди натрію та кальцію.
  2. Нетоксичні слабко- або важкорозчинні солі – не дають токсичних концентрацій через низьку розчинність. В цю групу входять сульфати, карбонати та бікарбонати кальцію.

Для більш детального уявлення про склад ґрунтового розчину та визначення придатності ґрунту для вирощування сільськогосподарських культур можна скористатися методом аналізу водної витяжки, що є одним з основних прийомів агрохімічного дослідження ґрунтів. Це дозволить отримати відповіді на наступні питання:

  1. Яка величина загального вмісту легкорозчинних солей у ґрунті?
  2. Який якісний і кількісний склад солей?
  3. Чи присутні серед солей токсичні солі та яка їх концентрація?
  4. Які типи засолення властиві ґрунтам, що аналізуються, та яка ступінь їх засолення?

Своєчасний аналіз ґрунтового розчину дозволить вберегти аграріїв від ризиків втратити свої прибутки через засолення. Аналіз водної витяжки дозволить підібрати ефективну систему заходів, яка дозволить боротися з проблемою засолення ґрунту, зокрема розрахувати норми гіпсу для проведення гіпсування або розробити програму оптимізації живлення, яка б передбачала використання води і добрив, які найменше засолюють ґрунтовий розчин. Аналіз води для зрошення дасть змогу убезпечити ґрунт та рослини від дії токсичних солей, що можуть міститися у поливній воді, а також підібрати методи покращення її якості. Тому контролюйте процес вирощування культур з усіх боків задля отримання високих і сталих врожаїв.

 

С.В. Мойсеєнко

відділ агрохімії