м. Запоріжжя
м. Запоріжжя

Коренева галова нематода: як боротися і не допустити в майбутньому

Забезпечення високих врожаїв при вирощуванні сільськогосподарських культур включає в себе своєчасне та всебічне проведення захисних і профілактичних заходів від шкідливих організмів. За характером шкодочинності виділяють три групи організмів: 1 – комахи і кліщі, 2 – бур’яни та 3 – збудники хвороб. До перших двох груп відносяться типові організми, до третьої ж належать фітопатогенні гриби, бактерії, віруси, а також нематоди.

Фітопаразитичні нематоди живляться виключно живими клітинами рослин і являються облігатними паразитами. Більшість з них є поліфагами, що здатні живитися широким переліком рослин.

До найбільш патогенних груп нематод, які завдають значних збитків при вирощуванні в умовах переважно закритого ґрунту, є нематоди роду Meloidogyne, ще їх називають галовими нематодами. Таку назву вони отримали за те, що в ході їх життєдіяльності на коренях рослини-господаря утворюються здуття – гали.

На території України зафіксовано наявності чотирьох видів галових нематод: Meloidogyne incognita, Meloidogyne hapla, Meloidogyne javanica та Meloidogyne arenaria. Рослини, уражені одним із вищевказаних видів нематод, спочатку мають симптоми нестачі поживних речовин та вологи, виражене пригнічення росту або його відсутність, листя і стебла скручуються або деформується внаслідок зниження тургору, оскільки коренева система не здатна нормально функціонувати. Здуття на коренях на початку мають жовтий колір, а з часом набувають коричневого кольору, частина коріння відмирає.

Рівень шкодочинності галових нематод залежить від ряду чинників, а саме умов існування, культури рослин-господарів, видового складу нематод. Так, в умовах відкритого ґрунту частіше зустрічаються M.hapla, а в умовах закритого – M.incognita. Що ж стосується культур рослин-господарів, то найчастіше ураженими являються огірки і томати. Ураження може призвести до втрати від 30 до 70% врожаю овочевих культур, а в особливо «важких» випадках – до 100% загибелі рослин. Шкодочинність від ураження нематодами посилюється тим, що більшість із них є переносниками бактеріальних, грибних і вірусних хвороб сільськогосподарських культур. Оскільки нематоди живляться вмістом рослинних клітин, слід враховувати і мікромеханічні пошкодження рослини, що стають відкритим шляхом для проникнення інших фітопатогенів (грибів, бактерій та вірусів).

Заселення, а в подальшому і поширення галової нематоди відбувається через заражений ґрунт, залишки коренів, садивний матеріал, інструменти, обладнання, одяг персоналу, з поливною водою тощо. Зараженим може бути перегній, компост і інші види органічного добрива чи субстрату.

Основними способами захисту від галової нематоди є:

– профілактика та діагностування (виявлення збудника хвороб овочевих культур на ранніх етапах може не лише попередити розвиток хвороби, а й запобігти занесенню та поширення патогенну,тому ретельна перевірка садивного матеріалу та добрив на органічній основі може застерегти від наслідків інфікування площ під насадженнями);

– фізичні заходи (заміна ґрунту, соляризація, пропарювання ґрунту; ці заходи енерго- та матеріально затратні, потребують значних фізичних та матеріальних витрат, а термін захисної дії не значний (близько року));

– агротехнічні заходи (найуживанішими заходом на сьогодні є чергування стійких сортів та гібридів сільськогосподарських культур,однак зловживання цим заходом без обліку наявності і поширення шкідника може стати результатом появи нових, агресивніших рас нематоди, а в умовах закритого ґрунту – це економічно недоцільно);

– хімічні заходи (використання фумігантів та нематоцидів з шкідливими для життя і здоров’я людини діючими речовинами та значними періодами розпаду та напіврозпаду; використання нематоцидів в Україні обмежене);

– біологічні заходи (основане на використанні біопрепаратів, створених на основі хижих грибів, бактерій та продуктів із рослин-антагоністів; для отримання позитивного результату слід точно дотримуватися норм застосування таких препаратів та врахувати оптимальні строки їх дії).

Вище наведені заходи боротьби з галовою нематодою не забезпечують 100% знищення популяцій. Тому для досягнення результату слід комбінувати заходи боротьби, при цьому регулярно проводити моніторинг видового і кількісного складу шкідників у ґрунті, що може бути виконано лише в умовах лабораторії. Адже загальновідомий факт – проблему краще попередити, аніж потім її вирішувати.

Г.П. Тараненко

відділ ентофітопатології