Ні для кого не буде новиною той факт, що вода є складовою всіх фізіологічних процесів, що відбуваються в живих організмах, і в рослинах зокрема. За рахунок поліпшення постачання ґрунту водою підвищується розчинність і використання рослинами добрив, що сприяє росту та розвитку рослин, активізується діяльність мікроорганізмів, покращується тепловий та повітряний режими ґрунту тощо. Нестійке природне зволоження та часті посухи можуть бути причиною стресу для рослин, а в результаті – визначальним фактором отримання високих і якісних врожаїв. Вирішити цю проблему можливо за допомогою зрошення, ефективність якого у великій мірі залежить від якості поливної води.

Регулярно діюча зрошувальна система має забезпечити якісний полив і високий коефіцієнт корисного використання води. Джерелами води для іригації (зрошення) можуть бути природні поверхневі, підземні, підґрунтові та дренажні води. Незалежно від того, з якого джерела буде надходити вода, вона повинна відповідати певним вимогам якості.

В залежності від виду зрошення – дощування або краплинне – виділяють певні критерії оцінювання. Так, згідно держаних стандартів для зрошення дощуванням достатньо визначення агрономічних критеріїв (ДСТУ 2730:2015 Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії»), в той же час, для систем краплинного зрошення (ДСТУ 7591:2014 «Зрошення. Якість води для систем краплинного зрошення. Агрономічні, екологічні та технічні критерії»), окрім агрономічних, необхідно також визначати екологічні та технічні критерії.

Агрономічні критерії визначають придатність води для зрошування за ступенем впливу на ґрунт та рослини з позиції забезпечення родючості ґрунтів, запобігання деградаційним процесам, отримання стабільних прибавок врожаю та якісної сільськогосподарської продукції. Агрономічні критерії мають охоплювати такі показники, як сума токсичних солей в еквівалентах хлорид-іонів, величину рН, вміст лужності від нормальних карбонатів і токсичної лужності, відношення суми лужних катіонів натрію і калію до суми всіх катіонів, перевищення концентрації катіона магнію над концентрацією катіона кальцію, вміст аніона хлору, термодинамічні потенціали, температуру води. Більшість із них визначається розрахунковим методом на основі результатів аналізу хімічного складу води, зокрема за вмістом іони Ca²⁺, Mg²⁺, Na⁺, К⁺, SO₄^2–, Cl^–, СО₃^2-, HCO₃^–, які, взаємодіючи між собою, можуть утворювати добре розчинні солі, що у великій кількості негативно впливають на ріст і розвиток рослин. Найбільш токсичними є солі натрію та хлору (наприклад, NaCl, Na₂SО₄, Na₂CO₃, NaHCО₃, СаCl₂, MgCl₂), а їх накопичення в родючому шарі ґрунту згубно впливає на рослини.

Екологічні критерії – критерії якості води для оцінювання придатності її для краплинного зрошення з урахуванням необхідності забезпечення безпечного санітарно-гігієнічного (еколого-токсикологічного) стану й охорони навколишнього природного середовища від забруднення. До екологічних критеріїв відносять вміст мікроелементів та важких металів, пестицидів та інших шкідливих речовин.

Технічні (технологічні) критерії якості води – критерії якості води, які враховують необхідність забезпечення надійного функціонування елементів систем краплинного зрошення. До них відносяться загальна мінералізація, вміст марганцю, заліза, сірководню, рівень рН, кількість завислих частинок мінерального і органічного походження, а також загальний вміст мікроорганізмів.

На основі отриманих даних лабораторного аналізу визначається клас придатності води для зрошення:

• 1-й клас – придатна. Поливи цією водою супроводжуються деякими змінами в складі ґрунту, але ці зміни не призводять до значного збільшення вмісту солей;
• 2-й клас – обмежено придатна. Використання такої води викликає зміни властивостей ґрунтів, у тому числі процеси засолення, осолонцювання або підлуження. Поливати такою водою можна лише за умови постійного контролю та обов’язкового застосування комплексу агромеліоративних заходів або за рахунок поліпшення води до показників І класу;
• 3-й клас – непридатна. Поливати такою водою можна лише після попереднього поліпшення її складу.

Зверніть увагу! Оцінювати якість води лише за одним показником некоректно. Необхідно приймати до уваги гранулометричний склад ґрунту, співвідношення між вмістом іонів тощо.

Проведення аналізу придатності води має значення як для лише для тих, хто вже налагодив всі елементи технології, так і для тих, хто тільки планує розробляти систему зрошення.

Регулярне проведення аналізу якості води дасть змогу убезпечити ґрунт та рослини від дії токсичних солей, що можуть міститися у поливній воді, а також підібрати методи покращення її якості. Бережіть себе від ризиків та контролюйте ефективне виконання усіх технологічних процесів.

Н.В. Вільна

С.В. Мойсеєнко