Згідно даних агрометеорологічного звіту Укргідрометцентру протягом другої декади листопада погодні умови сприяли нормальному завершенню вегетації озимих культур. Поступове зниження температури повітря створили передумови для загартування рослин і початку перезимівлі. Попри загальний стан рослин, слід пам’ятати і про наявність збудників хвороб в посівах озимих. Враховуючи фітосанітарний стан попередніх років, цілком прогнозовано, що навесні, з початком відновлення вегетації, посіви зернових будуть в тій чи іншій мірі уражені фітопатогенами. Які саме хвороби зернових найчастіше уражують посіви та за яких умов, а також про те, як боротися зі збудниками – читайте нижче.

Борошниста роса – збудник Blumeria graminis syn.: Erysiphe graminis. Хвороба уражає різноманітні хлібні та дикорослі злаки. Інфекція поширюється конідіями повітряно-крапельним шляхом. Зимує гриб у у більшості випадків у вигляді плодових тіл.

Оптимальними умовами для розвитку хвороби є:

• прохолодна ( +10…+20°С) і волога (50-100%) погода в осінній період;
• коливання температур, чергування посухи і опадів, роса в період вегетації;
• загущені й затінені посіви;
• підвищені норми азотних добрив.

Симптоматичні прояви хвороби: на зовнішній поверхні надземної частини рослин (на листі з обох сторін, на листкових піхвах, рідше на стеблах і колоссі) утворюються спочатку матові плями, а згодом білий павутиноподібний наліт, що складається з міцелію і конідій гриба. За оптимальних умов наліт буріє, і на ньому з’являються темно-коричневі або майже чорні, плодові тіла.

Засоби захисту. Окрім використання у виробництві стійких сортів (Одеська 130, Миронівська остиста), своєчасного обробітку ґрунту, дотримання сівозміни та забезпечення просторової ізоляції полів озимих від ярових культур, для стримання розвитку хвороби під культуру слід вносити повне мінеральне добриво з підвищеними дозами фосфору і калію. Кількість азотних добрив повинна бути обґрунтованою. За перших ознак прояву хвороби слід обробити вегетуючі рослини фунгіцидами, направленими на боротьбу зі збудником хвороби.

Септоріоз листя – збудник Septoria tritici. Захворювання охоплює дикі та культурні злаки, серед яких пшениця, ячмінь, жито, овес. Інфекція набуває максимального поширення влітку, переноситься пікноспорами повітряно-крапельним шляхом. Зимує у вигляді перитеціїв і пікнід на рослинних рештках. Відомо, що ранні посіви озимої та пізні посіви ярої пшениці сильніше уражуються септоріозом, ніж посіви, проведені в оптимальні терміни.

Оптимальними умовами розвитку хвороби є:

• часті дощі, рясні роси;
• вітряна погода, вилягання культури;
• надмірне внесення азотних добрив.

Симптоматичні прояви хвороби: на стеблах, листках і піхвах утворюються плями жовтого і світло-бурого кольору з чорними цятками дрібних пікнід, листки бліднуть, поступово втрачають зелений колір і всихають; стебла набувають бурого забарвлення, деформуються і перегинаються, на стеблах, на відміну від листя, пікніди утворюються рідко.

Для підвищення стійкості рослин до хвороби слід застосовувати під культуру повне мінеральне добриво зі збалансованим вмістом кожного елементу. При перших ознаках прояву хвороби слід провести обробку посівів фунгіцидами.

Жовта iржа злаків – збудник Puccinia striiformis. Патоген розвивається на пшениці, ячмені, диких злаках. Провідну роль в інфікуванні рослин відіграють уредоспори. Зберігається у вигляд міцелію та уредоспор на озимих культурах та багаторічних злакових травах. За сприятливих умов, після весняного відновлення вегетації поширюється уредоспорами за допомогою потоків вітру.

Оптимальними умовами для розвитку хвороби є:

• прохолодна погода на весні та в першій половині літа;
• часті опади;
• температура повітря +4…+11°C;
• ранні посіви озимих;
• засміченість посівів злаковими бур’янами;
• незбалансоване внесення мінеральних добрив.

Симптоматичні прояви хвороби: поміж жилками з верхнього і нижнього боків листкової пластинки рядами або групами розташовані лимонно-жовті уредопустули, тканина навколо них набуває хлоротичного забарвлення.

Для запобігання та боротьби з хворобою слід застосовувати як агротехнічні заходи (вирощування стійких і витриваливих сортів, дотримання сівозміни, термінів та норм висіву, внесення збалансованих доз органічних і мінеральних добрив, своєчасне підживлення, знищення падалиці тощо), так і хімічні методи боротьби (обприскування рослин фунгіцидами на основі діючих речовин азоксістробіну у поєднанні з ципроконазолом, тіофанат-метилу разом з епоксиконазолом, пропіконазолу із ципроконазолом, тебуконазолу, тріадимефону, флутріафолу, тебуконазолу у поєднанні з прохлоразом, флутріафолу із карбендазимом тощо).

Описані вище хвороби лідирують у переліку перелік хвороб зернових як ті, що найбільш часто проявляються на посівах озимих. Однак в окремі роки ситуація може змінюватися залежно від погодних умов осінньо-зимового періоду, стану рослин після перезимівлі, кількості внесених добрив та використовуваних засобів захисту рослин тощо. Оцінка ураженості посівів хворобами та їх ідентифікація за зовнішніми ознаками часто можуть бути причиною прийняття хибного рішення. Тому у такому випадку доцільно звертатися до спеціалістів, які допоможуть завчасно виявити збудника захворювання та попередити його масового поширення. Свій досвід, звісно, добре, але інколи він може бути дуже дорогим.

Г.П. Тараненко

відділ ентофітопатології