м. Запоріжжя
м. Запоріжжя

Більше інформації про послугу

  • Аналіз ґрунту
  • Аналіз торфу
  • Аналіз добрив
  • Аналіз води
  • Ентофітопатологічний аналіз
  • Рекомендації

Показник

N
P
K
pH (водної та сольової витяжок)
Обмінні основи (Ca, Mg)
S
Електропровідність
Органічна речовина (гумус)
Водна витяжка (N, K, Ca, Mg, Cl, CO3, HCO4, SO4)
Мікроелементи
Солонцюватість
Вміст вологи в метровому шарі

Опис показника

N – вміст азоту в ґрунті визначає можливість реалізації потенціалу культури, розвиток рослини та формування урожаю. Цей макроелемент використовується рослиною для синтезу білків та побудови нових клітин.

Розрізняють органічну та мінеральну форму азоту в ґрунті. Органічна форма недоступна для рослин, мінеральна представлена у вигляді нітратних (містять NO3) та амонійних (містять NH4+) сполук. Визначення вмісту NO3 та NH4+ дають можливість встановити забезпеченість рослин цим елементом на різних фазах розвитку і правильно визначити норми та форми внесення добрив.

Аналіз проводиться згідно ДСТУ 4729:2007.

P – один із основних елементів живлення рослин, що визначає можливість їх росту і розвитку, рівень забезпечення азотного живлення, перебігу біохімічних реакцій, формування генеративних органів. В аналізі визначають вміст рухомого фосфору (доступного для рослин на даний момент) та валовий вміст (загальний обсяг елемента).

Визначення проводиться згідно ДСТУ 4114-2002, ДСТУ 4115-2002, ДСТУ 4405:2005

K – макроелемент, що відповідає в рослині за процеси дихання, фотосинтезу, енергетичного обміну, синтезу білків та вуглеводів, фосфорного обміну. Вміст рухомого калію (К+) є основним показником забезпеченості ґрунту доступними для рослин формами К+, на основі якого розраховують норми внесення калійних добрив.

Визначення проводиться згідно ДСТУ 4114-2002, ДСТУ 4115-2002, ДСТУ 4405:2005

pH  – показник кислотності ґрунту, який впливає на розвиток рослини, доступність елементів живлення, перебіг хімічних процесів в ґрунті, швидкість мінералізації органічних решток тощо.

Розрізняють:
pH водної витяжки – актуальна кислотність ґрунту, яка, в першу чергу, впливає на розвиток рослини: визначає придатність ґрунту для конкретної культури, впливає на поглинаючу здатність рослин.
pH сольової витяжки – впливає на взаємодію ґрунту з добривами, меліорантами, опадами та ґрунтовими водами та впливає на рівень pH водної витяжки у майбутньому.

Визначення проводиться згідно ДСТУ 7862:2015, ДСТУ 7910:2015

Обмінні основи (зокрема, Са2+, Mg2+) – впливають на вміст та доступність у грунті фосфору та калію, мають властивість зв’язувати рухомі форми алюмінію та заліза, що є токсичними для рослин, а також являються безпосереднім джерелом живлення для рослин та грунтових мікроорганізмів. Кальцій сприяє утворенню і збереженню гумусу, є визначальним у процесі структуроутворення грунту. Магній входить до складу молекули хлорофілу.

Завдяки визначенню кількості Са2+, Mg2+ з’являється можливість корегувати не лише наявність елементів живлення в ґрунті, але і властивості ґрунту, активність мікробіологічних та хімічних процесів, доступність елементів живлення для рослин тощо.

Аналіз проводиться згідно ДСТУ 7604:2014.

S (сірка) – один із найважливіших елементів живлення рослин, при дефіциті якого погіршується ріст і розвиток рослин, поглинання азоту, обмінні та окисно-відновні процеси, синтез білків, хлорофілу, вітамінів.

Визначення вмісту мінеральної (рухомої) сірки у ґрунті дає змогу розрахувати або скорегувати норми внесення добрив та запобігти недобору врожаю та втрат його якості.

Аналіз проводиться згідно ДСТУ 8347:2015.

Електропровідність ґрунту (ЕС) – здатність ґрунту проводити електричний струм. Кількісно характеризується показником питомої електропровідності. Високий рівень електропровідності призводить до пригнічення розвитку рослин, послаблення поглинаючої здатності, падіння тургору (в’янення листя).

На основі результатів вимірювань питомої електропровідності проводять оцінку загальної кількості водорозчинних солей у ґрунтовому розчині (засоленість ґрунту).

Аналіз проводиться згідно ДСТУ ISO 11265-2001.

Органічна речовина в ґрунті, що майже на 90 % представлена гумусовими речовинами, містить у собі необхідні для росту і розвитку рослин біологічно активні сполуки та впливає на вбирну здатність ґрунту, водний режим та доступність елементів живлення, рН ґрунтового розчину, стійкість ґрунту до механічних та хімічних впливів (обробіток ґрунту, внесення добрив та пестицидів).

Накопичення гумусу у ґрунті сприяє розвитку мікроорганізмів, що приймають участь у процесах мінералізації органічної речовини, підвищуючи при цьому вміст доступних елементів живлення для рослин та підвищуючи рівень родючості ґрунту.

Аналіз прводиться згідно ДСТУ 4289:2004.

Аналіз водної витяжки ґрунту дає змогу встановити її катіонно-аніонний склад (Nа+, K+, Ca2+, Mg2+, Cl, CO32-, HCO4, SO42-) для визначення типу і ступеня засолення ґрунтів, наявність та концентрацію токсичних для рослин солей. Це необхідно для розробки заходів по зменшенню і нівелюванню шкідливого впливу розчинених солей на рослини та хімічні процеси в ґрунті.

Аналіз проводиться згідно ДСТУ 7944:2015, ДСТУ 7943:2015, ДСТУ 7945:2015, ДСТУ 7908:2015, ДСТУ 7909:2015.

Мікроелементи – необхідні рослинам в невеликій кількості, однак їх нестача в ґрунті значно знижує урожайність. Аналіз встановлює вміст у ґрунті таких елементів, як Mn, Co, Zn, Cu, Fe, що необхідні для збалансованого росту і розвитку рослин. Велика частина ґрунтів має дефіцит окремих мікроелементів, який необхідно усувати точковими підживленнями рослин.

Аналіз проводиться згідно ДСТУ 4770.1:2007, ДСТУ 4770.2:2007, ДСТУ 4770.4:2007, ДСТУ 4770.5:2007, ДСТУ 4770.6:2007.

Осолонцювання – процес насичення твердої фази ґрунту увібраним натрієм і калієм, витіснення кальцію та деградація мінеральної та органічної частки ґрунту. Проблема поширена в місцях низького залягання ґрунтових вод або використанні поливної води поганої якості. Осолонцюватість є поширеною проблемою, яка вимагає виявлення та корегування з метою збереження родючості.

Вміст вологи в метровому шарі – дає можливість визначити кількість доступної в ґрунті вологи понад ту кількість, яка використовується рослиною для підтримки тургору (відсутності в’янення). Кількість цієї вологи визнача її достатність для формування урожаю конкретної культури.

Вміст вологи залежить від властивостей ґрунту, попередника та кількості вологи, накопиченої за зимовий період.

Часто проводиться перед посівом з метою визначення доцільності посіву певної культури та можливості формування заданої урожайності в конкретних погодних умовах із врахуванням накопиченої за зимовий період вологи.

 

Часті запитання

  • Скільки часу потребує аналіз?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

  • Як правильно відбирати зразки?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

  • В який період року найдоцільніше робити аналіз ґрунту?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

  • Як відправити зразки?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

Показник

N
P
K
pH (водної та сольової витяжок)
обмінні основи (Ca, Mg)
Електропровідність
Зольність
Вміст хлору (Cl)
Рухомі форми заліза (Fe)
Вологість

Опис показника

N (азот) – це один із елементів живлення, що необхідний рослині на всіх етапах росту і розвитку та впливає на формування урожаю. Цей макроелемент використовується рослиною для синтезу білків та побудови нових клітин.

Розрізняють нітратну (NO3) та амонійну (NH4) форму азоту, які дають можливість встановити забезпеченість рослин цим елементом на різних фазах розвитку. На основі результатів аналізу торфу, субстрату чи тепличного грунту на вміст мінерального азоту визначають норми та форми внесення азотних добрив.

Аналіз проводиться згідно ДСТУ 7947:2015, ДСТУ 7946:2015, ДСТУ 7629:2014, ДСТУ 7630:2014.

P – один з основних елементів живлення рослин, що визначає можливість розвитку рослини, рівень забезпечення азотного живлення, перебігу біохімічних реакцій, формування генеративних органів.

В аналізі визначають вміст рухомого фосфору (доступного для рослин на даний момент) та валовий вміст (загальний обсяг елемента). На основі результатів аналізу торфу, субстрату чи тепличного грунту на вміст фосфору визначають норми та форми внесення фосфорних добрив.

Аналіз проводиться згідно ДСТУ 7628:2014, ДСТУ 7865:2015.

K – макроелемент, який відповідає в рослині за процеси дихання, фотосинтезу, енергетичного обміну, синтезу білків та вуглеводів, фосфорного обміну.

На основі результатів аналізу торфу, субстрату чи тепличного грунту на вміст калію визначають норми та форми внесення калійних добрив.

Аналіз проводиться згідно ДСТУ 7626:2014, ДСТУ 7865:2015.

Розрізняють:
pH водної витяжки – актуальна кислотність, яка, в першу чергу, впливає на розвиток рослини: визначає придатність торфу, субстрату чи тепличного грунту для конкретної культури, доступність елементів живлення для рослини, сприятливість для розвитку.
pH сольової витяжки – впливає на взаємодію торфу, субстрату чи тепличного грунту з добривами та визначає необхідність внесення меліорантів.

Аналіз проводиться згідно ДСТУ 7882:2015, ДСТУ 7625:2014.

Обмінні основи (Са, Mg) – показник, який визначає ступінь впливу кислотності (pH) ґрунтового розчину на властивості торфу, його фізичну структуру, процеси мінералізації та розкладення органічних речовин, доступність для рослин елементів живлення, інші властивості. Показник базується на насиченості торфу позитивно зарядженими катіонами кальцію та магнію.

На основі даних, отриманих в результаті аналізу, з’являється можливість корегувати не лише наявність елементів живлення в торфі, але і його властивості (волого- та повітропроникність, активність мікробіологічних та хімічних процесів, доступність елементів живлення для рослин та інше).

Аналіз проводиться згідно ДСТУ 7631:2014.

Електропровідність (ЕС) – показник, на основі якого оцінюють ступінь засоленості торфу, субстрату чи тепличного грунту. Високий рівень електропровідності призводить до пригнічення розвитку рослин, послаблення поглинаючої здатності, падіння тургору (в’янення листя).

Аналіз проводиться згідно ДСТУ EN 13038:2005.

Зольність – параметр, який визначає частку мінеральних сполук у торфі. Представляє собою співвідношення маси золи, яка залишається від спалювання торфу до його початкової маси. Про гарну якість свідчить показник зольності в діапазоні 35-50%.

Аналіз проводиться згідно ДСТУ 7942:2015.

 

Вміст хлору (Cl) – показник, який визначає наявність хлору в торфі, субстраті чи тепличному грунті.

Поглинання і накопичення рослиною хлору призводить до погіршення процесів утворення хлорофілу (знижується активність фотосинтезу), зменшення урожайності та погіршення якості продукції. Особливо чутливими до надлишку хлору є молоді рослини. Граничною допустимою нормою хлору в торфі є 0,1%.

Аналіз проводиться згідно ДСТУ 7633:2014.

 

Рухомі форми заліза (Fe) – показник, який впливає на властивості торфу. Концентрація розчиненого рухомого заліза впливає на швидкість мінералізації, утворення недоступних для рослин сполук, буферність, активність хімічних та мікробіологічних процесів. Залізо в торфі перебуває в різних формах (Fe2+, Fe3+). Встановлення форм та їх концентрацій дає змогу встановити придатність торфу до вирощування рослин та його характеристики, які визначають рекомендації стосовно використання добрив та меліорантів.

 

Вологість – відношення вологи, яка утримується в торфі чи субстраті, до загальної його маси. Розраховується у %. Дає можливість встановити натуральну вологість перед  використанням.

Аналіз проводиться згідно ДСТУ EN 13040:2005.

 

Часті запитання

  • Скільки часу потребує аналіз?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

  • Як правильно відбирати зразки?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

  • В який період року найдоцільніше робити аналіз ґрунту?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

  • Як відправити зразки?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

Показник

Вміст азоту (N)
Вміст фосфору (P2O5)
Вміст калію (K2O)
Вміст біурету

Опис показника

Вміст азоту N – складається із визначення загального (валового) об’єму азоту, який фактично міститься в добривах, його форм та їх окремого об’єму. Такий аналіз дає можливість встановити якість добрив та відповідність їх реального складу, оголошеному виробником.

Аналіз виконується згідно ДСТУ ISO 15604:2017, ДСТУ EN 15475:2015, ДСТУ EN 15476:2015.

Вміст фосфору (P2O5) – складається із визначення загального (валового) об’єму фосфору, який фактично міститься в добривах, його форм та їх окремого об’єму. Такий аналіз дає можливість встановити якість добрив та відповідність їх реального складу оголошеному виробником.

Аналіз виконується згідно ДСТУ EN 15958:2015.

Вміст калію (K2O) – складається із визначення загального (валового) об’єму калію, який фактично міститься в добривах. Такий аналіз дає можливість встановити якість добрив та відповідність їх реального складу оголошеному виробником.

Аналіз виконується згідно ДСТУ EN 15477:2015.

Вміст біурету – аналіз проводиться із метою визначення рівня токсичності карбаміду. При виробництві добрива в ньому утворюється біурет – речовина, яка є шкідливою для рослин. Фактично аналіз на вміст біурету визначає якість карбаміду і придатність його для використання у рослинництві.

Аналіз виконується згідно ДСТУ EN 15479:2015.

Часті запитання

  • Скільки часу потребує аналіз?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

  • Як правильно відбирати зразки?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

  • В який період року найдоцільніше робити аналіз ґрунту?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

  • Як відправити зразки?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

Показник

Карбонати та гідрокарбонати
Вміст хлору (Cl)
Вміст сульфатів (SO4-)
Вміст кальцію (Ca)
Вміст магнію (Mg)
Вміст натрію (Na)
Вміст калію (K)
Вміст амонію (NH4+)
Вміст нітратів (NO3-)
Вміст фосфатів (P2O5)

Опис показника

Карбонати (містять СО32-) та гідрокарбонати (містять НСО3) у воді визначають її твердість (жорсткість).

Твердість води відіграє важливу для рослин і ґрунту і впливає на їх  взаємодію з агрохімікатами. Високий вміст карбонатів та гідрокарбонатів у воді може бути причиною випадання в осад розчинених у ній добрив чи засобів захисту. Така вода потребує попередньої підготовки перед використанням.

Аналіз виконується згідно ДСТУ 7943:2015.

Вміст хлору (Cl) у поливній воді визначає можливість її застосування під певну культуру та використання для приготування розчинів агрохімікатів.

За різними класифікаціями і нормами гранично допустима концентрація хлору становить 250-600 мг/л.

Аналіз виконується згідно ДСТУ 7908:2015.

Сульфати (містять аніон SO42-) є одним із основних забруднювачів поверхневих вод, що часто використовуються у якості джерела води для зрошення, а також можуть потрапляти у ґрунтові води при вимиванні з добрив чи інших агрохімікатів.

Небезпека від високого вмісту сульфатів полягає у їх токсичній дії на рослину як безпосередньо, так і опосередковано, викликаючи засолення ґрунту при тривалому застосування такої води.

Аналіз виконується згідно ДСТУ 7909:2015.

Вміст кальцію (Са2+) у поливній воді впливає на твердість води. Надмірна кількість солей кальцію може викликати пошкодження систем зрошення, зокрема, відкладатися на форсунках дощувальних машин чи інших поливних установок. Використання такої води для приготування розчинів добрив, зокрема сульфатних, може бути причиною утворення сульфату кальцію та впливати на рівень рН грунту.

Разом з тим, за співвідношенням у воді катіонів кальцію, магнію, натрію та калію є можливість передбачити їх вплив на ґрунт, а відтак і на рослину.

Аналіз виконується згідно ДСТУ 7945:2015.

Вміст магнію (Mg2+), як і кальцію, впливає на твердість води.

Підвищений вміст кальцію та магнію зменшує шкодочинний вплив натрію, однак занадто високий вміст цього елементу (понад 50 % від суми кальцію і магнію) може викликати магнієве осолонцювання та проявляти токсичний вплив на рослини. Високий вміст катіонів Mg2+ підсилює адсорбцію натрію ґрунтом з поливної води і шкідливу дію натрію на ґрунти.

Аналіз виконується згідно ДСТУ 7945:2015.

При високому вмісті натрію (Na+) в поливній воді відбувається витіснення кальцію і магнію з ґрунтового колоїдного вбирного комплексу і збільшення в ньому вмісту натрію. При тривалому застосуванні такої води може виникнути осолонцювання ґрунтів.

Аналіз виконується згідно ДСТУ 7944:2015.

Вміст калію+) у зрошувальній воді зазвичай незначний, а потрапляння його в ґрунт підвищує рівень забезпеченочті останнього цим елементом. Однак занадто висикий вміст калію разом з катіонами натрію по відношенню до загальної суми ктіонів можуть нести загрозу осолонцювання ґрунтів.

Аналіз виконується згідно ДСТУ 7944:2015.

Вміст амонійних форм азоту (NH4+) у поливній воді зазвичай дуже низький і не входить до агрономічних критеріїв оцінки якості води. Однак азот є важливим елементом живлення рослин, тому визначення його вмісту у поживному середовищі при вирощуванні рослин на гідропоніці дає можливість встановити та корегувати норми внесення азотних добрив.

Аналіз виконується згідно ДСТУ ISO 6778:2003.

Вміст нітратних форм азоту (NО3) у поливній воді зазвичай дуже низький і не входить до агрономічних критеріїв оцінки якості води. Однак азот є важливим елементом живлення рослин, тому визначення його вмісту у поживному середовищі при вирощуванні рослин на гідропоніці дає можливість встановити та корегувати норми внесення азотних добрив.

Аналіз виконується згідно ДСТУ 4078-2001.

Вміст фосфатів у поливній воді зазвичай дуже низький і не входить до агрономічних критеріїв оцінки якості води. Однак фосфор є важливим елементом живлення рослин, тому визначення його вмісту у поживному середовищі при вирощуванні рослин на гідропоніці дає можливість встановити та корегувати норми внесення фосфорних добрив.

Аналіз виконується згідно ДСТУ ISO 6878:2008

Часті запитання

  • Скільки часу потребує аналіз?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

  • Як правильно відбирати зразки?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

  • В який період року найдоцільніше робити аналіз ґрунту?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

  • Як відправити зразки?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

Показник

Наявність комах-шкідників
Наявність збудників захворювань
Наявність нематод
Наявність кореневих гнилей
Наявність летючої сажки
Водна витяжка (N, K, Ca, Mg, Cl, CO3, HCO4, SO4)
Перезимівля вічок
Стан рослин після зими
Маса 1000 насінин
Енергія проростання та схожість
Відсоток живих зародків

Опис показника

Наявність комах-шкідників – дозволяє встановити наявність шкідника, його вид, кількість та стадію розвитку. Зазвичай, наявність шкодочинних об’єктів виявляється після появи ознак ушкодження на рослинах.  На цій стадії шкідники набувають значного поширення і завдають втрат, які є економічно помітними. Важливим є швидке визначення виду комахи та засобів захисту від неї для того, щоб мінімізувати втрати урожаю. Часто посіви і насадження уражуються одразу кількома видами комах і боротьба помилково здійснюється не з найбільш шкодочинним, а з тим, який був помічений.

Наші спеціалісти допоможуть визначити весь спектр шкідників і запропонувати різні способи боротьби із ними.

Важливо! Ми рекомендуємо різні методи захисту: від механічних до біологічних та хімічних. Від різних виробників та з різною ціновою політикою. Ми не здійснюємо рекламу окремих препаратів і компаній! Клієнт сам обирає найзручніший для нього варіант боротьби із виявленими шкідниками серед запропонованих лабораторією «Аркас».

Наявність збудників захворювань – дозволяє чітко встановити збудника захворювання, яким уражується рослина. Зазвичай, в польових умовах, хвороба встановлюється за виглядом зовнішніх ознак ураження нею рослин. У багатьох хвороб ознаки є подібними і легко плутаються. Додатково, ураження рослини одним збудником, зазвичай, робить рослину уразливою для іншого і ознаки різних хвороб можуть проявлятися одночасно.

Профілактичний (аналіз до появи ознак захворювання) та діагностичний (аналіз після появи ознак захворювання) аналізи дозволяють дізнатися весь спектр наявних захворювань, визначити найбільш поширену та встановити можливі засоби захисту рослин.

Важливо! Ми рекомендуємо різні методи захисту: від механічних до біологічних та хімічних. Від різних виробників та з різною ціновою політикою. Ми не здійснюємо рекламу окремих препаратів і компаній! Клієнт сам обирає найзручніший для нього варіант боротьби із виявленими шкідниками серед запропонованих лабораторією «Аркас».

 

Наявність нематод – мікроскопічні шкідники рослин, які живляться соком рослин та створюють умови для ураження рослин хворобами. Їх неможливо виявити без мікроскопу, а наслідки від їх ушкодження часто плутаються із захворюваннями. Ураження рослин нематодами часто призводить до нераціональних витрат на засоби захисту проти грибкових або бактеріальних збудників і які не завдають шкоди нематодам. Своєчасне виявлення нематод дає можливість здійснити відповідні агротехнічні заходи.

Важливо! Ми рекомендуємо різні засоби захисту: від механічних, до біологічних та хімічних. Від різних виробників та з різною ціновою політикою. Ми не здійснюємо рекламу окремих препаратів і компаній! Клієнт сам обирає найзручніший для нього варіант боротьби із виявленими шкідниками серед запропонованих лабораторією «Аркас».

Наявність кореневих гнилей – аналіз дає можливість виявити наявність кореневих гнилей на корінні або в прикореневому ґрунті та їх різновид. Ознаки ураження кореневими гнилями стають помітними на рослинах на тій стадії, коли рослину вже неможливо врятувати і єдиним виходом є видалення її з участку (поля) або загибель.

Встановлення на початкових стадіях наявності кореневої гнилі та її виду дозволяє провести єдино ефективну профілактичну обробку (препарат в залежності від різновиду знайденої гнилі) і врятувати рослини від поширення хвороби та втрати урожаю.

Важливо! Ми рекомендуємо різні засоби захисту: від механічних, до біологічних та хімічних. Від різних виробників та з різною ціновою політикою. Ми не здійснюємо рекламу окремих препаратів і компаній! Клієнт сам обирає найзручніший для нього варіант боротьби із виявленими шкідниками серед запропонованих лабораторією «Аркас».

Наявність летючої сажки – грибкове захворювання, яке поширюється через насіння та  здатне призвести до повної втрати урожаю. Розвиток захворювання передбачає відсутність ознак до стадії появи колосків. Тому надзвичайно важливим є виявлення ураженості зерна до посіву, що убезпечить від втрати урожаю на кінцевих стадіях розвитку.

Важливо! Ми рекомендуємо різні засоби захисту: від механічних, до біологічних та хімічних. Від різних виробників та з різною ціновою політикою. Ми не здійснюємо рекламу окремих препаратів і компаній! Клієнт сам обирає найзручніший для нього варіант боротьби із виявленими шкідниками серед запропонованих лабораторією «Аркас».

 

Водна витяжка (N, K, Ca, Mg, Cl, CO3, HCO4, SO4) – визначає характеристики засолення прикореневого ґрунту:

– вміст легкорозчинних солей;

– види легкорозчинних солей;

– концентрацію та токсичність солей.

Аналіз дає можливість з’ясувати характер та вид засолення для розробки заходів по зменшенню і нівелюванню шкідливого впливу розчинених солей на рослини та хімічні процеси в ґрунті.

 

Перезимівля вічок – проводиться з метою оцінки стану плодових та ягідних культур після зимового періоду, визначається наявність та ступінь ураженості вічок морозом або ожеледицею. Необхідно для визначення способу та ступеню весняної обрізки і формування  рослин. Розуміння стану насаджень дозволяє мінімально нашкодити обрізкою ураженій морозом або ожеледицею рослині.

 

Стан рослин після зими – дослідження проводиться з метою оцінки стану посівів після зими, виявлення проблем та надання рекомендацій щодо проведення агротехнічних операцій на посівах. Початок вегетації рослин після зимівлі має велике значення. Швидке відновлення рослин сприяє росту урожайності. Для цього слід проводити правильні підживлення, які допомагають рослині відновити запас енергії, дефіцитні елементи живлення та сполуки. Фахове осіннє проведення підготовки озимих посівів до зими та їх виведення із стану спокою навесні, здатне значно підвищити урожайність та якість кінцевої продукції.

 

Маса 1000 насінин – визначається з метою встановлення здатності насіннєвого матеріалу формувати вирівняні сходи. Вага 1000 насінин залежить від середньої маси насінин, їх виповненості та кількості щуплих насінин. Із зростанням цього показника, якість посівного матеріалу підвищується, за інших оптимальних умов (цілісність насінин, відповідна схожість та енергія проростання).

 

Енергія проростання та схожість – показники, які визначають одночасність появи сходів (вирівняність) та відсоток насінин, які проростають. Ці показники є основними, які характеризують якість посівного матеріалу і за яким визначається клас насіння. Проведення такого аналізу необхідно для придбання та посіву якісного насіння та корекції норми висіву із врахуванням схожості.

 

Відсоток живих зародків – експрес метод визначення схожості насіння тетразольно-топографічним/фарбуванням індигокарміном або кислим фуксином). Перевагаю такого метода визначення схожості є його оперативність, що важливо в стиснуті строки посівної кампанії. Аналіз визначає відсоток насінин, які здатні до проростання.

 

Часті запитання

  • Скільки часу потребує аналіз?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

  • Як правильно відбирати зразки?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

  • В який період року найдоцільніше робити аналіз ґрунту?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

  • Як відправити зразки?

    Детальну інформацію про відбір зразків можна подивитись тут.

Державні стандарти аналізу

pH водної витяжки ДСТУ ISO 10390:2001

pH сольової витяжки ДСТУ ISO 10390:2001

Методи аналізу

Sed ut perspiciatis, unde omnis iste natus error sit voluptatem accusantium doloremque laudantium, totam rem aperiam eaque ipsa, quae ab illo inventore veritatis et quasi architecto beatae.

Показник

Консультування
Відбір зразків для аналізу
Надання рекомендацій згідно результатів аналізу

Опис показника

Консультування – спеціалісти проводять агрономічні консультації із виїздами на поля клієнтів. Ми здійснюємо як разові консультації стосовно проблеми, яка виникає і потребує термінового втручання фахівців, так і на постійній основі із повним супроводом впродовж сезону.

Наші консультації полягають не лише у визначенні наявних проблем, лімітуючих факторів, які знижують урожай, зараженості шкідниками чи хворобами, але і  в наданні рекомендій стосовно шляхів їх вирішення. Ми не маємо контрактів із виробниками засобів захисту, добрив та регуляторів росту, тому даємо максимально широкий спектр варіантів вирішення проблеми.

Відбір зразків для аналізу – відповідальна операція, яка впливає на точність проведених досліджень. Команда лабораторії «Аркас» надає детальні інструкції по відбору зразків, але, при бажанні клієнта, може власноруч відібрати необхідні зразки згідно методики і цілком відповідати не лише за правильність проведення аналізу, але і за відбір зразків.

Надання рекомендацій згідно результатів аналізу – отримані результати представляють собою цифрові показники, пояснення до них та стислі рекомендації. За необхідності, фахівці лабораторії «Аркас» можуть здійснити детальні рекомендації на основі аналізів, проведених як нашими спеціалістами, так і результатами досліджень інших лабораторій.